Іван Даценко: українець, що став вождем племені індіанців у Канаді

Джерело зображення мережа Інтернет

29 листопада буремного 1918 року в мальовничому селі Чернечий Яр неподалік від Диканьки на Полтавщині  народився майбутній індіанський вождь, а тоді - просто Даценко Іван Іванович.

Так почалася неймовірна напівлегендарна історія, варта уваги найкращих письменників та режисерів світу (до слова, з Чернечим Яром пов'язана ще одна кінематографічна історія світового масштабу - з Софі Лорен та Марчелло Мастрояні).

Сюжет нашої сьогоднішньої історії - як звичайний українець, радянський льотчик, Герой Другої світової війни, якого вважали загиблим 1943-му, випадково знайшовся через багато років у Канаді, де став вождем племені індіанців. Щодо його правдивості досі немає єдиної думки, але він вартий уваги хоча б тому, що міг би лягти в основу касового голлівудського фільму (наразі маємо чудовий український фільм про нього). Втім, можливо, це ще попереду...

Рання біографія Івана Даценка є типовою для сільського хлопчини - середня школа, зооветеринарний технікум у сусідній Писаревщині, служба в лавах ЧА. Саме армія змінила його шлях від ветеринара до професійного військовика: у 1940 р. він закінчив військове авіаучилище в Оренбурзі. І цілком логічно, з початком німецько-радянської війни в червні 1941 р. опинився на фронті.

Військова кар'єра старшого лейтенанта Івана Даценка складалася більш ніж успішно. На початок серпня 1943 р. він здійснив 213 бойових вильотів на  бомбардувальниках Іл-4, відзначився у боях за Сталінград та Орел. Його було нагороджено орденом Червоного Прапора, надане звання Героя Радянського Союзу та орден Золотої зірки.

Та доля справжніх героїв сповнена драматичних, а часто - трагічних, моментів. 18 квітня 1944 р. при виконанні бойового завдання по бомбардуванню залізничної станції Львів-2 літак Івана Даценка був збитий. Офіційно цей день вважається днем його смерті. Рідні оплакали свого Івана, односельці почали клопотатися про перейменування вулиці та встановлення пам'ятника на честь свого земляка - Героя Радянського Союзу. Аж раптом згори до місцевої влади прийшло секретне розпорядження пригальмувати всю цю кампанію... Чому? Бо доля героїв не лише драматична, але й багата на неочікувані й неймовірні повороти.

Це могло залишитись таємницею для нас, якби на початку 1980-х років народний артист СРСР Махмуд Есамбаєв в одному з інтерв’ю не розповів цікаву деталь про свій візит до Канади в 1967 р. у складі радянської делегації на Всесвітній виставці «Експо-67» у Монреалі. Під час відвідин племені могавки кохнавік (союз ірокезів) вождь племені неабияк здивував іменитого артиста -  високий, міцний, індіанець, весь в татуюваннях і розмальований бо­йовими фарбами, з головою в різнокольоровому пір'ї, але з військовою виправкою. Есамбаєв тоді звернувся до перекладача: "Скажіть вождю, що він дуже красивий". На що вождь чистісінькою українською мовою відповів: "Здоровенькі були, прошу до мене в гості". Надалі вождь розмовляв із радянською делега­цією російською мовою, з перекладачем - англійською, а зі своїми - індіанською.

Як згадував пізніше Есимбаєв,  потім вождь покликав свою дружину й щось їй сказав, після чого на стіл були поставлені галушки й українська горіл­ка (він заздалегідь знав, що приїде радянська делегація). Випили, закусили й вождь запитав: "А українські пісні ви знаєте?". І сам красивим баритоном затягнув "Розпря­гайте хлопці коней...". Дружина, діти й члени делегації підспівували. Хтось запитав: "Хто ж ви такий?". Вождь відповів: "Я Іван Іванович Даценко з-під Полтави".

Індіанці дали своєму вождеві ім'я Пронизливий Вогонь, його англійське ім’я й прізвище - Джон Макнобер. Про те, що вождь індіанського племені Іван Даценко не лише виходець із Радянського Союзу, а ще й Герой РС, льотчик, Есамбаєву розповів професор Монреальського університету. 

У 2001 р. журналісти телепрограми "Жди меня" на прохання родички Івана Даценка знайшли понад 20 людей, які знали Даценка по службі, і тих, які бачили його в Канаді. Його та його сина вже не було серед живих, доля онуків невідома. Але вдалося встановити й підтвердити, що Герой РС  Іван Даценко та індіанський вождь з Канади - одна людина.

Як же наш герой опинився на іншому континенті і в такій неочікуваній ролі? За однією з версій - саме вона зображена в українській стрічці "ТойХтоПройшовКрізьВогонь" М.Іллєнка - після катастрофи літака Іван потрапив в полон до ворога, втік і  його схопила радянська контррозвідка як ймовірного шпигуна - так він опинився у таборі в Сибіру. Але і звідти він втік та зумів по льоду перейти Берингову протоку до Америки. Вже у Канаді українець одружився на донці вождя. За іншою версією, після втечі з німецького полону, Даценко, скоріше за все, потрапив до американської зони окупації Німеччини, а звідти з потоком біженців — до Канади. Працював поблизу Монреаля, де познайомився із донькою індіанського вождя, одружився з нею та успадкував владу тестя.

У 2010 р. вийшла у світ художньо-документальна повість О. Щербакова «Небо і земля Івана Даценка». А у 2012 р. художній фільм режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» про неймовірну долю Івана Додоки, хлопця з Полтавщини, прообразом якого став Іван Даценко

Читайте за темою: Тайхо Кокі (Іван Боришко) - найвидатніший японський сумоїст українського походження

Ключові слова: Іван Даценко, діаспора, біографія, Канада, США, СРСР, Друга світова, українці, Козакоріум, історія, відомі українці