Казки та оповідання про осінь для дітей українською

Джерело зображення pinterest.de
Джерело зображення pinterest.de

Осінь - одна з найкращих пір року, адже саме тоді листя дерев фарбуються в золотисті кольори, ліс одягається в багряні, червоні, жовті та коричневі фарби.

Усе частіше сонячні дні змінює тривалий дощ - перехід до зими. У казках і оповіданнях про осінню пору року діти дізнаються, як виглядає ліс восени, про погодні явища і зміни сезонів, як природа та весь її рослинний і тваринний світ готуються до довгої зими.

Команда kozakorium.com підготувала цікаві казки та оповідання про осінь для дітей українською мовою та запрошує вас до перегляду.

“Їжаки готують постіль” – оповідання Володимир Пархоменко

Увечері поверталися ми з полювання. Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі берізки.

Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям.

Це їжачок злякався світла, шуму мотора і завмер на дорозі. Трохи освоївшись, звірок засопів, ворухнувся і боляче вколов долоню. Я покотив його по опалому листі. Кулька стала ще більша.

Завбачливий їжачок, що ніс на своїх голках постіль, примусив усіх нас подумати про зиму. Хтось згадав, що бачив, як промчав на південь табунець північних свищів. Переді мною постав гостролистий клен, який ще так недавно яскраво полум’янів перед вікнами квартири, а тепер скинув своє розкішне вбрання і стояв незахищений на холодному осінньому вітрі.

А їжачок у роздягнутому лісі готує з листя зимову постіль. Десь у заглибині, під корінням дерева, засне він до весни. Хоч і добре зажирів їжак восени, та нелегко йому проспати зиму. Глибоких підземних нір звірки не риють, а біля поверхні землі під листяною ковдрою у сильні морози чимало їх і замерзає.

Казкова осінь

Жили-були чотири пори року: Літо, Осінь, Зима та Весна. Зима була морозною та сніжною, Літо — яскравим та різнобарвним, Весна — квітучою та голосистою. А якою ж була Осінь?

А Осінь була казковою. В Осені було три дивовижні предмети: шапка-невидимка, килим-літак і чоботи-скороходи.

Коли наступала Осінь — цього ніхто не знав, вона завжди приходила в шапці-невидимці.

Коли вона розкидала золоте листя? Цього теж ніхто не бачив. У темний час доби Осінь сідала на килим-літак, а до ранку всі парки, сквери, алеї були засипані золотим листям.

Коли вона відправляла перелітних птахів додому? Це теж було невідомо, тому що Осінь одягала свої чоботи-скороходи та скликала птахів так рано, коли ще не з’являлася навіть роса.

За те, що Осінь була такою казковою, її полюбили діти. Вони запросили її на свято Осені. Осінь прийшла на свято в золотому вбранні та обдарувала дітей багатим урожаєм: ароматним хлібом, солодкими ягодами та рудою морквиною.

Діти подякували Осені за її чудові дари. Вони запросили її в гості наступного року:

— Приходь, Осінь. Ми завжди тебе чекаємо!

Осінні турботи

“Осінні квіти” – оповідання Володимир Пархоменко

Порожньо пізньої осені у полі, на луках. Годинами можеш іти по стерні, і ні на чому зупинити погляд. Тому так приємно буває зустріти у цей час на дорозі пізню квітку. Ось братик. їх біло-жовто-фіолетові пелюстки привітно виглядають з-під бурувато-сірих відмерлих трав.

Милуєшся ніжною квіткою, що не злякалась їдких жовтневих туманів, холодних дощів, і мимоволі згадуєш іншу пору року.

…Блакитне небо з білими лебедями поодиноких хмаринок, море сонячного світла, юна зелень, веселий пташиний гамір. Весна!

Так, ці ж самі братки зустрічалися нам ще навесні. Це з них квітникарі вивели десятки сортів декоративних братків — білих, темно-синіх, пурпурових.

Чому ж братки цвітуть і навесні, і восени?

Низькорослим квітам на луках улітку живеться не дуже добре: їх затіняють високі трави, хліба. Ніякий метелик не добереться до такої квітки, та й мало сонячного світла дістанеться їй.

Ось чому братки, вогники, дзвінець та деякі інші низькорослі бур’яни поспішають відцвісти весною, коли ще не піднялися хліба на полях і високі злакові трави на луках. Такі ж умови настають для них і восени після жнив. Тепер вони зацвітають удруге.

Ранню весну згадуєш і коли бачиш золотавих калюжниць. Тепер, як і навесні, вони знову вкрилися яскраво-жовтими блискучими квітами. Калюжниця росте на мокрих місцях, іноді наполовину у воді. Рослина має досить вологи, поживних речовин і може цвісти двічі на рік, І весною, і восени квіти з’являються у калюжниці на тій самій рослині.

Читайте за темою: Радіо з аудіоказками українською тепер можна слухати онлайн цілодобово

“Борсуки” – оповідання Володимир Пархоменко

Старий яр довгими язиками висунувся в поле. Віддалік на відкритому місці якісь невисокі зарості. Що ж воно таке? Підійшовши ближче, бачимо: заростями здавались вершини високих дубів, стовбури яких зникали десь у глибині яру.
Осінньої пори цей лісовий острівець дуже барвистий. Полум’яніють плоди калини, шипшини, глоду, барбарису. Рясніє припудрений синій терен. На одному із схилів цього яру влаштували своє житло борсуки.
Ось з десяток ходів. Біля них купки землі. Багато кубометрів її довелось викинути звірам! Вони щороку розширювали і подовжували свої нори, і поступово тут утворилося своєрідне кількаповерхове підземне містечко.

Складним лабіринтом його хазяї добираються до центральної спальні. Вона знаходиться на глибині 4—5 метрів. Біля одного з численних віднірків нагорнуто чималу купу опалого листя. Це борсуки, готуючись до зими, принесли вночі підстилку і не встигли всю її занести до нори.

Побачити в лісі борсуків важко: вдень вони сплять у норі, а на полювання виходять тільки коли стемніє. Не висовуючи голови, звір довго сидить біля входу, прислухається, чи все спокійно на поверхні. Упевнившись, що загрози нема, він вирушає на пошуки їжі.

Борсук нерозбірливий щодо їжі. Плигне перед носом жаба — з’їсть, натрапить на осине гніздо — поласує і мешканцями, і всією будівлею. Не пропустить він на своєму шляху ні миші, ні слимака, ні черв’яка, ні пташиного гнізда. Восени борсук їсть плоди диких яблунь, груш, різні ягоди. На ситих осінніх харчах звір нагулює близько 6 кілограмів жиру. Це запас на зиму. Потім борсуки чистять нори, вистилають спальню листям і мохом. А коли настають морози, залазять у нори, засипають ходи землею і сплять до весни.
Проте сон борсуків не такий міцний, як, наприклад, у ховрахів. Під час тривалої відлиги вони іноді виходять на поверхню.

Тіло борсука широке, незграбне: на короткій шиї— маленька голова з характерними чорними і білими смугами. На пальцях лап — міцні кігті.

Серед усіх наших звірів, що живуть по норах, борсуки найзавзятіші землериї. Норами цих звірів часто користуються лисиці. Буває, що в їхнє містечко на зимовий сон залазять і єнотовидні собаки.

Цариця осіннього лісу

"Дід Осінник" - Василь Сухомлинський

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже:

— Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. Виходить на узлісся, прихиляється до дуба й тихо-тихо щось мугиче.

Це не пісня, а осінній вітер… Коли дід співає, його борода росте, розвівається за вітром. Ось вона вже простяглася луками. Посіріли луки

— Осінній туман, — кажуть люди.

І не здогадуються, що це ж, борода діда Осінника.

"Осінь без смутку" - Олег Погинайко

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав – не знали.

Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости й шелестіти на гілках дерев, пити теплі краплини ранішньої роси, загравати з вітерцем, слухати спів птахів. А ще вдихати аромати літніх квітів, трави, які росли внизу на землі. «Однак тепер усього цього не буде, – думали. – Та й без свого зеленого кольору станемо нікому не потрібними. Навіть люди на нас не дивитимуться».       

Одного ранку прокинувшись від поцілунків сонячних зайчиків, деякі листочки помітили на собі нові кольори: багряний, жовтий, червоний, вишневий, рожевий, фіолетовий. Дякуючи їм вони стали ще привабливішими, яскравішими. Та не довгою виявилась їхня радість, як з холодними днями, туманами, що не хотів довго розсіюватися, з відсутністю сонечка, яке часто ховали за собою сірі хмари і з яких, якщо не йшов дощ, то мрячила мжичка, листячко почало ще важче зітхати, опадати й сумувати, що більше не зможуть радувати людей своєю новою красою. Бо хто з них ідучи по них, дивитиметься собі під ноги.        

Якось лежачи на землі, помітили хлопчика, який обережно йшов із батьками і з кожним своїм кроком, нахиляючись, підіймав листочки та складав їх в осінній букет.

– Візьми мене до себе! І мене! Подивись яке я барвисте! І я також красиве! – лунало звідусіль.        

Хлопчик був готовий забрати всіх, однак лише до деяких простягалися його рученята зате посмішка не залишала байдужими жодне листячко. Й від того якою вона була щирою, ніжною, лагідною та без краплини смутку, світ ширшав, добрішав, а барви художниці Осені, навіть в осінньому букеті ставали ще золотішими.

Читайте за темою: 5 українських мультиків, які ви повинні подивитися зі своєю дитиною

02 Жовтня 2020 Козак І.

ВСІ НОВИНИ ТЕМИ

День ангела Романа 2020: дата, привітання, смс, вірші українською

Найкращі привітання з днем Ангела Романа обов'язково потішать іменинників у їх день. ...

24 Листопада 2020
Голуб С.

Цікаві відео для дітей про історію Україну

Історія - надзвичайно цікавий предмет, який допомагає пізнати своє минуле та краще зрозуміти ...

23 Листопада 2020
Голуб С., Гриджук В.

Вивчити історію України допоможе гра на смартфон "Українська революція"

Підготуватися до ЗНО чи з користю провести час, їдучи у маршрутці, і розібратися ...

19 Листопада 2020
Брусов В.

Безлюдні острови України, що заховають Вас від цивілізації. ФОТО.

Втомилися від шаленого ритму міського життя і зовсім не хочете нікого бачити? ...

17 Листопада 2020
Гриджук В.

Церковні свята та вихідні дні у грудні 2020 року

Грудень - завершальний місяць 2020 року, що вимагає мобілізації всіх сил для успішного ...

17 Листопада 2020
Гриджук В.

Василь Кричевський - геній українського мистецтва ХХ століття

Василь Кричевський - один з найталановитіших українських митців XX століття, представників "українського імпресіонізму" ...

16 Листопада 2020
Козак І.

Українські фільми, зняті за мотивами творів української літератури. ВІДЕО.

Один з кращих способів зрозуміти, як і чим жили наші предки – почитати ...

15 Листопада 2020
Голуб С.

Мультфільми для дітей про дружбу: ТОП 5

Підбірка добрих мультфільмів про дружбу для дітей, які варто дивитися зі своєю малечею. ...

15 Листопада 2020
Козак І.

"В Росії вірять, що борщ – їхній національний суп" – Клопотенко розповів, як воював за український борщ

Телеведучого та шеф-кухаря Євгена Клопотенка відтепер сміливо можна називати лицарем української кухні. Адже ...

15 Листопада 2020
Козак І.

"Хлопці одягаються так, наче вони - частина мафії..": Київ очима іноземних студентів

На Київ можна дивитися по-різному: через лобове скло машини в пробці, крізь призму ...

15 Листопада 2020
Брусов В.