Що їли, де спали, та як лікувалися козаки

Джерело зображення мережа Інтернет
Козаки вставали до схід сонця, ходили босоніж по росяній траві споришу, кульбаби та конюшини, а напуваючи коней, занурювали ноги в воду. Це надавало їм першу дозу бадьорості.
Гарт для козаків був органічною й невіддільною частиною повсякденного життя. Тому, спочиваючи горілиць просто на землі, у густій траві, вони не боялися застудитися, а навпаки, заряджалися енергією трав, властивості яких добре знали. Декілька годин такого відпочинку могли замінити цілу ніч у затишному ліжку. Практикували наші предки й своєрідні «зелені ванни»: після вранішнього купання в річці чи озері вони, ще мокрими, заходили в квітучі трави. Суміш із роси та пилку всмоктувалася шкірою, зміцнюючи весь організм.
Звичними речами для козацького раціону були гарбузове насіння та «жуйка». Сире підсушене насіння, багате на цинк та мідь, служило очисником організму. А жуйки були, так би мовити, природними — бджолиний віск із стільниковим медом, клеї з патьоків вишні, черемхи, терену, горобини, диких груш і яблунь. Таким чином не знали січовики ні карієсу, ні інших хвороб зубів та ясен. Досить уживаною загалом у народній, не тільки козацькій, медицині була так звана ковальська вода. Технологія її «виробництва» досить специфічна: загартовуючи шаблі, ковалі занурювали метал у воду, яку після цієї процедури використовували як лікарський засіб.
«Ковальською водою» поїли знесилених, тяжкопоранених, тих, хто втратив багато крові. Ту ж воду, з домішками ржі, використовували для позбавлення від болю в печінці. На ній же, ще гарячій, робили трав’яні настої.
Серед козацьких «напоїв» чи не найпоширенішим був узвар. Настоюючи його в горщиках або казанках на гілочках верби та інших дерев, чагарників (тополі, дуба, липи, калини, осики), степових трав, козаки закопували настоянку в попіл згаслого вогнища. Узвар не закипав, а ніби впрівав у гарячому попелі, а тому зберігав вітаміни та сполуки мікроелементів. Узвари діяли передусім запобіжно — запобігали захворюванню, знімали втому та загальний стрес.
Козаки завжди носили з собою капшук (гаман, кисет), де зберігався порошок із сухих трав: полину, материнки, оману, кінзи, тархуну. Його додавали до їжі або вживали окремо. За свідченнями істориків, козаки практично не хворіли на інфекційні хвороби. Вони виявилися міцнішими й здоровішими за інших «царських слуг», турків, сардинців, французів, і навіть англійців, які мали досвід війни у спекотних колоніях. Окрім цілющого трав’яного порошку, козаки носили з собою попіл. Ним обробляли свіжі рани, аби ті швидше гоїлися, потім перев’язували їх сорочкою, а замість вати використовували пух очерету та куги.
Читайте за темою: Картини козаків: найвідоміші картини з козаками
ВСІ НОВИНИ ТЕМИ
Найпопулярніші україномовні канали YouTube. ТОП 20
Український ютуб невпинно розвивається, щодня з'являються нові й нові канали, а теми, які ...
Вірші з Днем народження українською: найкращі поздоровлення
Найкращі вірші з Днем народження українською — у нашій добірці! Kozakorium.com підготував ...
Зимовий відпочинок в Карпатах 2020: ТОП 10 місць
Що може бути кращим за зимовий відпочинок в Карпатах 2020? Вкриті сніговими шапками ...
14 відомих речей, які створили українці
Знаємо, що хтось налічить тих речей, винаходів, досягнень значно більше, і ми щиро ...
Як розповісти дитині про гроші: ТОП 5 книг, які допоможуть батькам
Ні для кого не секрет, що у сучасному світі матеріальні блага займають важливе ...
Казка старого мельника: з'явився офіційний тизер. ВІДЕО
“Казка старого мельника” - український фентезійний фільм, який вийде на екрани 31 грудня ...
За ці фрази заборонили книгу "Кримінальна справа Василя Стуса".
"Справа Василя Стуса" вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить ...
Скоромовки українською: ТОП 150
Скоромовки українською підійдуть не тільки для дітей, які не вимовляють певні звуки, але ...
Вихідні та свята у листопаді 2020 року: список
У листопаді українці святкуватимуть День студента, День української писемності та іменини Михайла. ...
Унікальний зразок старої української мови, який зберігся у записах 1625 року
Віршовані думи – історична пам’ять народу, яка закарбувалась у століттях. А нерівноскладові римовані ...